Коновалов, Михаил Алексеевич
Михаил Алексеевич Коновалов (5-тӥ инвожое 1905-тӥ арын Можга ёросысь Акаршур гуртын — кулӥз 1939-тӥ арын) — тодмо удмурт гожъяськись.
Михаил Алексеевич Коновалов | |
---|---|
Ужан удысэз: | Ошибка Lua в Модуль:Wikidata/item на строке 87: attempt to call field 'wrapSnak' (a nil value). |
Вордӥськем нуналыз: | 8-тӥ куартолэзе 1905 |
Вордӥськем интыез: | Ошибка Lua в Модуль:Wikidata/Places на строке 222: attempt to call field 'getPropertyInBoundaries' (a nil value). |
Кун: | Ошибка Lua в Модуль:Wikidata/Places на строке 531: attempt to call field 'getPropertyInBoundaries' (a nil value). |
Кулон нуналыз: | 9-тӥ куартолэзе 1938[1] (33 года) |
Кулон интыез: | Ошибка Lua в Модуль:Wikidata/Places на строке 222: attempt to call field 'getPropertyInBoundaries' (a nil value). |
Улон сюресэз Тупатыны
Вордскиз 5-тӥ инвожое 1905-тӥ арын Можга ёросысь Акаршур гуртын. Дышетскыны пыриз Дышетӥсьёсты дасянъя Алабгоысь семинарие, со бӧрсьы — Сарапулысь дышетӥсьёслы чаклам курсъёсы. 1925-тӥ арын йылпумъяз Можгаысь педагогикая техникумез. 1920-тӥ аръёсы ужаз Можга карысь 7 классъем школалэн кивалтӥсез луыса. Бӧрысь пиналъёсты дышетӥз Бадӟым Кибья но Бадӟым Уча гуртъёсысь школаосын. 1930-тӥ аръёсы улыны выже Иже. Ужаны интыяське Профсоюзлэн Удмурт кенешаз, озьы ик мыло-кыдо гожъяське «Удмурт коммуна» но «За сталь» газетъёсы. 1935-тӥ — 1937-тӥ аръёсы кивалтэ Юкаменск черкогуртын потӥсь «Ударник» газетэн. 1932—1934-тӥ аръёсы пыриське УАССР-ысь писательёслэсь огазеяськонзэс кылдытонэ.
Творчествоез Тупатыны
Гожъяськон борды кыстськыны ӧдъя 1924-тӥ арысен. Нырысетӥ произведениосыз печатласько «Гудыри» газетын. 1930-тӥ аръёслэн кутсконазы потэ М. Коноваловлэн «Лизӥ» веросэз. Со бӧрсьы гожтэ уно очеркъёс, ӵапак соос ик инъет кылдыто нырысетӥ романзэ гожтыны. «Вурысо бам» романзэ йылпумъя 1933-тӥ арын. Отын со кылдытэ Гондырлэсь — крестьянлэсь-батраклэсь — образзэ. Та герой мыло-кыдо басьтӥське городын индустриез ӝутонэ, озьы ик пыриське вордскем гуртэзлэсь но улонзэ ӟечомытонэ. 1936-тӥ арын гожтэ «Гаян» романзэ. Отын автор возьматэ 1773—1775-тӥ аръёсы крестьянъёс пӧлын ӝутскем бугыръяськонэз. Ӟеч суреда автор Емельян Пугачёвлэсь образзэ. 1934-тӥ арын пыриське Союзысь писательёслэн огазеяськонзылэн съездаз. Кедра Митреен ӵош куное вуылэ тодмо ӟуч гожъяськись Максим Горький доры. 1937-тӥ арын Михаил Коноваловез пытсэт сьӧры келяло. НКВД-лэн нимысьтыз кылдытэм кенешез пуктэ: М. А. Коноваловез 5 арлы келяно исправительно-трудовой лагере. Улонысь кошкиз, тюрьмаын пукыкуз.
Валэктонъёс Тупатыны
- ↑ Bibliothèque nationale de France Autorités BnF (фр.): Усьтэм даннойёслэн платформазы — 2011.