<table class="infobox infobox-Не указана строка для хеширования. " style="" >

Герб
Ошибка Lua в Модуль:Wikidata на строке 219: Функция для отображения значения не найдена..
Флаг[d]
Ошибка Lua в Модуль:Wikidata на строке 219: Функция для отображения значения не найдена..

Шаер Ошибка Lua в Модуль:Wikidata/Places на строке 531: attempt to call field 'getPropertyInBoundaries' (a nil value). Статусэз муниципал ёрос Кытчы пыре Башкортостан Люкетъёсыз 18 поселение Административной центрез Чишмы Кылдытон дыр 1930 ар Администраци йыр Уразметов Флюр Зинурович Депутатъёслэн кенешсылэн тӧроез Бикмеев Халил Халитович Официальной кылъёс башкир, ӟуч Улӥсьёс (2015)
53 071 (1,3 %, 11-тӥ интыын) Плотность 29,1 адями/км² Улӥсь калыкъёс бигеръёс, ӟучъёс, башкиръёс, украинъёс Осконъёс ислам, православие Быдӟалаез 1 824 км²
(34-тӥ интыын) Чишмы ёрос карта вылын Часовой пояс Гринвич дыр+5 Телефон код 34797 Почта индексъёс 4521ХХ Автомобиль код 02, 102 chishmyrb.ru Чишмы ёрос ВикиCommons-ын

Чишмы ёрос (баш. Шишмә районы) — Башкириысь муниципал ёрос.

Центрез — кар типъем Чишмы посёлок.

Интыяськемез Тупатыны

Чишмы ёрос интыяське Башкортостанлэн шораз. Ёростӥ бызё Дёма, Уршак, Кармасан, Чермасан, Уза шуръёс. Озьы ик отын 250 пала тыос лыдъясько. Ёрос пыр УфаМуско чугун сюрес но Уфа — Самара трасса ортче.

Историез Тупатыны

Чишмы ёрослэн узыр историез. Башкирилэн шорсюлмаз интыяськыса, со троссэ адӟиз. Та музъемъёстӥ XIV даур пумын ортчиз Тамерланлэн армиез. XVIII даурын Михельсон полковник Чишмы пыр Пугачев пала мынӥз. 1920-тӥ арын М. В. Фрунзе Чишмы станциысь тӧдьыосты улляз.

Озьы ик та ёрос тодэ на Тура-ханэз но Хусейн-бекез — соослы Чишмы вӧзын нимысьтыз мавзолейёс пуктэмын.

Чишмы ёросысь Калмашево гуртын юн утиське мусульман шайвыл, отын вань на 18-тӥ даурысь шайгуос. Барсуанбашево гуртын утиське 1724-тӥ арын пуктэм мечеть. Енгалышево гуртын кылемын XX даурлэн кутсконаз Манаев купецлэн пуктэм земской школаез.

Улӥсьёсыз Тупатыны

2010-тӥ арын ортчем лыдъян-чотанъя, Чишмы ёросын уло: 55 % — бигеръёс, 20,2 % — ӟучъёс, 18,7 % — башкиръёс, 2,5 % — украинецъёс, 1,5 % — мордва, 2,1 % — мукет выжыосысь потэм калыкъёс.

Ёросын вордскем тодмо адямиос Тупатыны

  • Давлетов Ахмет-Сагадат Гареевич (Новая гурт) — хирург, эм тодосъя доктор, профессор, Башкир АССР-ысь тодос удысысь дано ужась, РСФСР-ысь но Башкир АССР-ысь дано врач.
  • Зайтуна Бикбулатова (Сафарово гурт) — СССР-ысь калык артистка;
  • Кузеев, Раиль Гумерович (Аминево гурт) — этнограф но историк, история тодосъя доктор, профессор, РАН-лэн ёзчиез-корреспондентэз, Башкортостанысь Наукаосъя Академиысь академик;
  • Фарида Кудашева (Кляшево гурт) — Башкортостанысь но Татарстанысь дано артистка;
  • Сайфи Кудаш (Кляшево гурт) — гожъяськись;
  • Талига Бикташева (Арсланово гурт) — Башкортостанысь калык артистка;
  • Муса Гали (Старомусино гурт) — гожъяськись;
  • Динис Исламов (Новомусино гурт) — гожъяськись;
  • Хасанов Анас Габбасович (Нижнехозятово гурт) — 1990-тӥ-1995ӧ-тӥ аръёсы БАССР-ысь-БССР-ысь-Башкортостанысь кунпуш ужъёсъя министр, Башкир Элькунысь Кун Кенешлэн тӧроез.