Алнаш ёрос

Алнаш ёрос (Удмуртия)» бамысь кудланьтэмын)


Алнаш ёрос (ӟуч Алнашский район) — Удмуртиысь кивалтоно люкетэз (муниципал ёрос). Центрез — Алнаш черкогуртын.

Алнаш ёрос
Герб Флаг
Алнаш ёрос Удмуртилэн карта вылаз
Центр Алнаш
Улӥсьёс
 - ваньмыз 22 300
 - плотность 24,9 адями/км²
Территория
 - ваньмыз 896 км²

Ёрослэн территориез 896 кв. км.

Алнаш ёрос интыяськемын Удмурт Элькунлэн лымшор палаз. Та ёросэз котырто шаерысьтымы Можга, Грах ёросъёс, Бигер шаерысь Агрыз но Менделеевск ёросъёс. Алнаш ёросэтӥ ортче паськыт сюрес — Ижез герӟа Набережные Челны карен.

Тунсыко: ёросысь Кизекгуртын вань Пугачка шурзы. Таӵе ним солы гуртоос сётӥллям Е. Пугачёвлэн ожгарчиосыз татын тулкымъяськем бере.

Кылдэмез Тупатыны

Алнаш ёрос кылдӥз 15-тӥ пӧсьтолэзе 1929-тӥ арын. Отчы Можга уездысь Большекибьинской но Алнашской волостьёсысь 17 сельсовет пыриз. Аръёс ортчемъя ёрослэн оглюкетэз выжиз Можга районэ, нош Елабужской ёрослэн одӥг сельсоветэз пыриз Алнашлэназ.

Пусъёно: сельсоветъёслэн лыдзы арысь аре вошъяськылӥз. Кылсярысь, 1939-тӥ арын вал 14, 1955-тӥ арын — 10, 1957-тӥын — 12, нош 1971-тӥ арын — 9. 1995-тӥ арысен Алнаш ёросэ пыро 11 сельсоветъёс:

2005-тӥ арын таос пӧлы пыриз на Муважи сельсовет но.

Ёрос кылдыку, ваньмыз-ӧвӧлэз татын 157 гуртъёс, починкаос вылӥллям, нош улӥсьёсыз — 38 сюрс 114 адями. Та вакытэ ёросын ог 80 населенной пункт лыдъяське, улӥсез — ог 20 сюрс 800 мурт.

Нырысетӥез сельхозартель — «Луч» — кылдӥз 1920-тӥ арын. Коллективизация йылпумъяськиз 1937-тӥ арын. 1950-тӥ арозь ёросын ужаз-тыршиз 108 колхоз. Туннэ нуналлы кылемын на 20-ез гинэ. Фермер огазеяськонъёс кылдыны ӧдъязы 1991-тӥ арысен. Али дырлы татын ог 160 фермер-хозяйство.

Улӥсьёс Тупатыны

Ёросын улэ ог 20 800 адями. Пӧлазы пӧртэм выжыысь калыкъёс вань: удмуртъёс — 82 %, ӟучъёс — 12 %, бигеръёс — 3,5 %, поръёс — 2,1 %.

Узырлыкез Тупатыны

Ёросын ужало кирпич поттонъя завод, «Тойма» фирма, вӧй-сыр поттонъя завод, нянь пыжонъя завод, пищекомбинат. Вань 3 банксы но. Быдэс Удмурт шаерын улӥсьёс тодо Ӟатча санаторизэс. Отысь вузы, дэризы пӧртэм висёнъёслэсь эмъя. Та ёрослэн бадӟым узырлыкез со но — писательлэн Г. Красильниковлэн но кылбурчилэн Ашальчи Окилэн музей-коркаоссы.

Тодмо адямиос Тупатыны

Лулчеберлык Тупатыны

Ёросын 36 дышетсконни, 22 лыдӟиськонни, 38 культурая юрт но 3 музей вань.

Чӧлсконъёс Тупатыны